МАРКІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Субота, 15.12.2018, 18:27

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Батьківська рада | Реєстрація | Вхід

10 заповідей для батьків

  1. Не вважайте дитину своєю власністю: вона особистість.
  2. Любіть дитину такою, яка вона є, навіть якщо вона не в усьому досягає успіху.
  3. Не очікуйте, що ваша дитина виросте такою, якою хочете ви. Допо­можіть їй стати собою.
  4. Запам'ятайте: найголовніший ваш обов'язок —розуміти свою дитину. Зробіть так, щоб ваша дитина ділилась з вами своїми проблемами. Ви — не суддя, який має право судити, ви — не приклад для наслі­дування. Ви — найрідніша людина, яка може втішити і у 5, і у 25 ро­ків.
  5. Не переймайтесь, якщо чогось не можете зробити для своєї дитини. Гірше, якщо можете, але не робите.
  6. Постарайтесь хоч інколи дивитись на світ очима вашої дитини.
  7. Частіше розмовляйте з вашою дитиною, відповідайте на всі її пи­тання.
  8. Не лайте, а тим більше не ображайте дитину, особливо в присутності сторонніх.
  9. Частіше хваліть, захоплюйтесь вашою дитиною, радійте її успіхам.
  10. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона від­дячить, давши життя вашим онукам.

Успішність дитини в школі залежить від батьків.

За даними дослідження, правильне виховання в сім’ї набагато важливіше для успішності дитини з шкільних предметів, ніж виховання в школі. Діти та підлітки справляються з навчанням краще, коли їх батьки допомагають їм з домашньою роботою, роблять упор на важливості освіти, а також відвідують шкільні заходи. Діти, чиї батьки надають регулярну підтримку, навіть відвідують прості школи, перевершують по знаннях тих, хто навчається в престижних школах, але без участі батьків. Отримані результати спонукали дослідників попередити батьків про те, що поліпшення знань школярів не може бути досягнуто в одиночку лише за допомогою шкільних інновацій та переворотів системи освіти. Дослідники вивчили інформацію про 10585 підлітків, взятої з 1000 випадково вибраних середніх шкіл в США. У дослідженні вивели два терміни: сімейний соціальний капітал і шкільний соціальний капітал. Батьки, які приділяють час своїм дітям і готують з ними уроки, таким чином передають їм свої знання і цінності. Також вчителі повідомляли про високу мораль і моральність у таких дітей. Так, можна прийти до висновку, що не тільки школа виховує справжніх професіоналів і інтелектуальних людей, але і середовище, в якому дитина безпосередньо мешкає, тобто сім’я.

Пам’ятка батькам, діти яких стоять на порозі підліткового віку

 

1. Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що вона вам рідна.

2. Головне новоутворення підліткового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я».

3. У цей час починається перебудова організму – дитина стає імпульсивною, у неї часто змінюється настрій, виникають конфлікти з ровесниками, бунт проти батьків.

4.У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитись від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

5. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в сім’ї, у школі.

6. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

7.Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

8. Дитина має підвищений рівень тривожності.

9. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду.

10. Розширюється коло спілкування.

11.Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

12.З’являються нові авторитети.

13. Недоліки і суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

14. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 

Правила батьківської поведінки в організації навчання дитини

1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви вимагаєте її (самостійності) в усіх сферах повсякденного життя, тим більше зможе ваша дитина працювати з почуттям відповідальності в шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією ціллю, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного і тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.

2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, таким як, наприклад, вказівка на довідники, знаходження правил, відгадування ребусів та інше, що може привести до шляхів розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.

3. Дайте своїй дитині можливість перенести знання зі школи на домашній рівень і таким чином практично їх засвоїти.

4. Визнайте здобутки дитини. Надавайте перевагу похвалі (заохоченню), а не докорам. Похвалою та заохоченням Ви досягнете чогось набагато легше та краще, ніж ниттям, нагадуваннями і іншими покараннями.

5. При похвалі звертайте увагу на те, щоб не обмежувати її критикою («Дев’ять, звичайно, чудово, але без двох дурних помилок це могло бути б дванадцять»). Будьте обережними в обходженні із заохоченнями (винагородами) як визнанням здобутку (ефективності).

6. Не ставте перед своєю дитиною завищені вимоги. Не робіть їх строгішими ніж вимоги вчителів, наприклад, вимагаєте виконання додаткових завдань.

7. Будьте зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків, які читають, швидше й сама читатиме, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.

8. Говоріть, по можливості, якомога позитивніше про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона бореться зі своїми власними упередженими думками.

 

Поради батькам щодо запобігання шкільній дезадаптації

1.Формуйте позитивне ставлення до школи

2. Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини.

3. Формуйте адекватну самооцінку.

4. Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою, не ставте до дитини завищених вимог.

5. Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.

6. Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині.

7. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.

8. Пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку.

9. Частіше згадуйте себе у дошкільному віці.

10. Уникайте змагань і видів робіт, що враховують швидкість.

11. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, особливо якщо вона є менш успішною, ніж інші діти.

12. Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

13. Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом дитині.

14. Не принижуйте дитину.

15. Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.

Практичні рекомендації батькам гіперактивної дитини

У домашній програмі корекції дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності повинен переважати поведінковий аспект, тобто слід дотримуватись таких умов:

  1. Зміна поведінки дорослого й ставлення до дитини

· Виявляйте твердість і послідовність у вихованні;

· Контролюйте поведінку дитини, не нав’язуючи їй жорстких правил;

· Не вказуйте дитині категорично, уникайте слів «ні» і «не можна»;

· Будуйте взаємини з дитиною на взаєморозумінні й довірі;

· Реагуйте на дії дитини у несподіваний спосіб (пожартуйте, повторіть дії дитини, сфотографуйте її, залишіть у кімнаті саму та ін..);

· Повторюйте свої прохання тими самими словами багато разів;

· Вислухайте те, що хоче сказати дитина.

  1. Зміна психологічного мікроклімату в родині

· Приділяйте дитині достатньо уваги;

· Проводьте дозвілля всією родиною;

· Не сваріться у присутності дитини.

  1. Організація режиму дня та місця для занять

· Установіть твердий розпорядок дня для дитини та всіх членів родини;

· Знижуйте вплив відволікаючих факторів під час виконання дитиною завдання;

· Зменшіть тривалість занять дитини за комп’ютером й перегляд телевізійних передач;

· Уникайте значних скупчень людей;

· Пам’ятайте: перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності.

  1. Спеціальна поведінкова програма

· Забудьте про фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використати спокійне сидіння в певному місці після негативного вчинку;

· Частіше хваліть дитину, гіперактивні діти чутливі до заохочень; складіть список обов’язків дитини й помістіть його на стіну;

· Виховуйте в дітях навички керування гнівом і агресією;

· Не дозволяйте відкладати виконання завдання на інший час;

· Не давайте дитині доручень, що не відповідають її віку та здібностям;

· Допомагайте дитині розпочати виконання завдання, тому що це найважчий етап.

Поради батькам із формування в дітей адекватної самооцінки

• Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

• Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

• Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

• Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

• Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

• Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми:

• Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

• Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.

• Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

• Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате, ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

 

Кілька порад батькам замкнутих дітей

• Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.

• Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.

• Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

Принципи спілкування з агресивними дітьми:

• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

• Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Поради батькам конфліктних дітей

• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».

• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.

• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.

• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

10 рекомендацій  про навчання дитини правильному використанню Інтернету та смарт-пристроїв

1. Те, як ви вчите дитину бути доброю людиною, стосується і його поведінки онлайн. Поясніть дитині, що в інтернеті теж потрібно бути ввічливим – як вдома чи в школі.

2. Приклад діє краще настанов. Пам'ятайте про те, що діти імітують поведінку дорослих. Слідкуйте за тим, як часто ви самі перебуваєте онлайн і чим ви там займаєтеся – який приклад подаєте дитині.

3. Уміння справлятися з викликами цифрового світу сьогодні життєво необхідно, і цього може навчитися будь-яка людина. Будьте в курсі цифрових новинок. Дізнавайтеся можливості і ризики використання Інтернету та смарт-пристроїв і ділитися цією інформацією з дитиною.

4. Знаходьте сайти, на які є сенс заглядати вашій дитині. В Інтернеті існує безліч спеціальних дитячих розважальних та освітніх сайтів.

5. Домовтеся з дитиною про правила використання інтернету та смарт-пристроїв і виконуйте ці правила разом. Купивши або передавши дитині смарт-пристрій, відразу домовтеся про правила його використання. Ці правила повинні відповідати віку дитини, і їх потрібно оновлювати у міру його зростання і накопичення нових знань і навичок.

6. Занурюйтеся в цифровий світ разом з дитиною. Цікавтеся дозвіллям дитини онлайн – переглядайте разом з ним сайти і соціальні мережі, грайте в улюблені ігри. Обговорюйте з дитиною причини переваги їм конкретних сайтів і занять в Інтернеті.

7. Вивчайте можливості соціальної активності онлайн. Цікавтеся, якими додатками (програмами) і послугами користуються члени сім'ї, родичі та друзі в Інтернеті. Спробувавши вперше ту чи іншу програму або соціальну мережу, вам буде легше зрозуміти суть спілкування онлайн і привабливості такого спілкування для вашої дитини.

8. Підтримуйте зв'язок із дитиною і через соціальні мережі, але поважайте його приватність і там. Обговоріть з дитиною, яким чином він хотів би залишатися на зв'язку з вами і іншими членами родини в соціальних мережах і якою інформацією, в тому числі фотографіями і відео, про дитину і дорослих членів сім'ї є сенс ділитися онлайн. Завантажуючи в інтернет особисті фотографії і відео, рахуйтеся з інтересами своєї дитини. Перед завантаженням зображення дитини заручіться його дозволом.

9. Не можна засуджувати дитину, не зрозумівши його. Дитина має усвідомлювати, що він може розповісти близьким людям про будь-які виниклі проблеми. Навіть якщо ви не зможете відразу відповісти на запитання дитини, ви зможете розібратися в ситуації.

10. Ніколи не забувайте про те, що сайти і смарт-пристрої не можуть замінити дитині батьків!

Іноді слово може вбити мрію соціальний ролик

Підлітковий алкоголізм соціальний ролик

Контактна інформація про те, куди чи до кого можна звернутися для видалення персональних даних дитини з сайту (наприклад, ім'я, адреса, номер телефону, дата й місце народження, фото, відео): учитель інформатики Марківської ЗОШ І-ІІІ  ступенів Свільонок О.М    

 

 

Євроінтеграція

Гаряча лінія

Ювілеї

Ділова Україна. Календар свят рідною мовою

Календар

«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 69

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук