МАРКІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Четвер, 14.11.2019, 09:05

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Історія села Маркове | Реєстрація | Вхід

   Село Маркове Костянтинівського району Донецької області розташоване в північно-східний частині Константинівського району на відстані 30 км від районногоцентру м.Констянтинівка.
Село Маркове – центральна садиба Марківської   сільської  ради,в склад якої входять села Маркове,Новомаркове,Майське,Федорівка.Загальна  площа території 204,8 га,населення 475   особи,кількість дворів 266.

Тут знаходяться основні соціально-культурні заклади та виробничі сільськогосподарські підприємства: Марківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Марківський фельдшерсько-акушерський пункт, Марківський сільський Будинок культури та сільська бібліотека, СТОВ «Дружба» з тракторною бригадою, током, гаражем, та тваринницьким містечком, магазини приватних підприємств «САН» і «Світанок», відділення зв’язку «Укрпошти», сільська рада.

Історія села розпочалась в період Столипінської реформи.

Оранізаторами хутора Маркове стали колишні робітники Донецького та Торецького заводів міста Дружківки.,які за  активну участь в революції 1905 року були засуджені та потрапилі до «чорного» списку і не приймались на роботу ні одним працедавцем.Залишившись  без засобвів  існування вони стали шукати кращої долі на землі-кормильці.

Так,в 1907 році біля  двох десятків робітників звернулися в селянський банк як його називали в народі «Земство» і придбали в кредит на 55 років наділи замлі в рамках можливостей кожного.Так з`явилося земельне товариство з 60 наділів.

Це були  землі поміщика Плещеєва Федора Івановича. Початком заселення став 1907 рік.

Першем поселенцем був Хохлов Яків Тихонович. Заселялися в село робітники з міста Дружківка.

У поміщика був чабан Марко, що виписав панську худобу на цій землі, завзятий робітник. Іменем цього чабана було назване село. До Жовтневої революції 1917 року у селі було 62 двори, початкова(земська) школа.

Населення в основному було неосвідченим – з 60 хазяїв тільки 15 чоловік мали початкову освіту і уміли читати і писати. З середньою та вищою освітою людей в селі не було.

По різному  склалися долі нових землевласників. Не було знарядь  праці, не хвистачало  продуктів харчування,одежі. Та Велика Жовтнева революція докорінно змінилп життя селян. Громадянська війна 1918 року не зачепила села:боїв тут не було і населення не  понесло значних втрат.

В 1928-1930  роках в селі було організовано сільськогосподарське товариство земле виробітників,до складу   якого увійшло 12 селянських господарств.

Товариство мало один трактор і молотарку. В 1930 році з товариства був організований колгосп імені Сталіна ( тепер СТОВ «Дружба»). У колгосп вступило 52 селянських господарства. 10 сімей заможних селян, яких на той час вважали кулаками, було вислано. Колгосп мав 70 коней,15 дійних корів,30 голві молодняка   КРС,40 голів свиней. Йому належало 1500 десятин землі. Ніяких машин не було, городництвом і садівництвом не займалися. В 1929 році в селі збудували нову початкову школу, у звичайному приміщенні відкрили клуб. Розпочалося масове подолання безграмотності,стали розквітати таланти та здібностей селян.

Видатні постаті села

 З великою повагою пам`ятаємо:

Гадюку Якова Васильовича - самородного садівника, який прививав односельчанам любов до садівництва,  озеленяв вулицю       саджанцями, був завідуючим «сільбудом»(клубом).

Воронова Василя Максимовича - режисера самодіяльного театру, першого тракториста. Артисти його театру виїзджали   з концертами та постановками в сусідні села та м.Часів-яр і мали успіх.

Северова Антона Петровича –«професора» музики,який грав  практично на всіх інструментах (скрипці,мандалині,гітарі,роялі)та ремонтував їх.

Багацького Федора – агронома-самоучку. Землеробство вів за особистими технологіями, сівооборотами і отримував високі врожаї. Районні агрономи приїздили повчитися в нього.

Тітенко Овсія Хомича – першого головного колгоспу, голову сільської ради, який вклав багато сил в розвиток суспільного життя громади.

Значні для села історичні події

У 1932 році відбулося об’єднання колгоспів “ Победа труда” (хутір Майський), імені Шевченко (х. Новомаркове) в один колгосп ім. Сталіна. Землі стало близько 3 000 гектарів.

У 1940 році колгосп мав 3 автомашини, 7 тракторів, 3 комбайни.  Збільшилося поголів’я худоби до 200гол. коней, 50 пар волів, 120 гол.дійних корів, 200 гол молодняка ВРХ, 600 гол. овець, 70 гол. свиней, 100 курей. Значно покращився стан освіти населення: усі діти шкільного віку навчалися у початковій школі, з`явилися спеціалісти з вищою та середньою освітою.

Під час німецько-радянської війни село було окуповано німецькими загарбниками. За роки окупації фашисти знищили усю техніку, тваринницькі будівлі, тварин, від господарства нічого не залишилось.

5 вересня1943 року село Маркове було визволено від німецьких загарбників і почало відбудовуватися. За трудові досягнення у роки Вітчизняної війни медалями «Доблесну працю» були нагороджені жінки трудівниці Смереканець Параска Сидорівна, Бобрикова Марія Сергіївна,  Доценко Марія Олександрівна, Потримай Анастасія Андріївна та др. Корсун Микола Леонтійович та Ковтун Микола Іванович отримали вищу нагороду Батьківщини – «Орден Червоної Зірки».

У 1950 році розпочалася широка перебудова села. У колгосп ввійшли ще два колгоспи «Червоний прапор» (хутір Білий Яр), та імені Клари Цеткін (хутір Федорівка). У 1963 році колгосп нарахував 5000 га землі, збирав високі врожаї хліба – 180-200 пудів зерна, виконувався план доведеного поголів`я худоби. За високі трудові досягнення та сумлінну працю комбайнера Куріліна Адама Микитовича ( що був першим корінним жителем села – у свідоцтві про народження стоїть № 1) нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, тракториста Луненко Олексія Даниловича нагороджено «Орденом Леніна», багато колгоспників було нагороджено медалями «За доблесну працю» і побувало на виставках народного господарства у містах Москві та Києві.

У 1961 році колгосп імені Сталіна було перейменовано в колгосп «Дружба».

У 60-х роках село інтенсивно розбудовувалося: воно було електро- і радіофіковане, проведено водопровід, збудовано новий клуб на 250 місць, дитячий садок на 50 місць, 2 спеціалізовані магазини, відкрито поштове відділення та ощадна каса, почала працювати сіліська бібліотека. На честь вшанування пам`яті воїнів загиблих під час визволення села від фашистських загарбників та загиблих у  Вітчизняній війни односельчан збудовано Обеліск Слави, що знаходиться у центрі села.

За видатні трудові успіхи почесними державними нагородами були відзначені: комбайнер Бугаєв Борис Іванович, Капустін Іван Павлович, трактористи Вакуленко Віктор Іванович, Беліч Іван Тимофійович, Федоров Павло Тимофійович, Говтва Іван Двитрович, доярки Холіна Ольга Степанівна, Смереканець Марія Іванівна.

У 1998 році колгосп «Дружба» реорганізовано в КСП «Дружба». З`явилося перше фермерське господарство «Славутич», розпайована колгоспна земля, у1999 році перші 86 пайщиків отримали державні акти на приватну власність на землю.

У 2000 році КСП реформовано в СТОВ «Дружба», яке майже повністю припинило свою діяльність і сьогодні базовим господарством є фермерське господарство «Артем», яке орендує земельні паї майже у всіх власників земельних ділянок – має в обробітку 3700 га землі, 10 автомашин, 12 тракторів, 3 комбпйни, 300 голів свиней

У 2003 році зареєстрував свою діяльність приватний підприємець Носов М.В. по обслуговуванню водопровідних мереж села Маркове. Потім зареєструвався і самостійно обробляє свої паї Жаворонков Ю.М.

село Маркове 60-роки

Інтерв'ю  з Носовим М. В.: спогади його матері про 1942-43 роки

Спогади в’язнів фашистських таборів

                

             

Пошук

Євроінтеграція

Гаряча лінія

Ювілеї

Ділова Україна. Календар свят рідною мовою

Календар

«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 83

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0